Підготовка до дня народження - це не тільки
готування їжі та покупка подарунків. Для того, щоб свято пройшло добре, а ваша
дитина була дійсно щасливою, треба пояснити їй деякі нюанси проведення Дня
народження.
Щоб уникнути маленьких розчарувань необхідно врахувати декілька моментів.
Звичайно, підготовка до свята залежить,
по-перше, від віку вашої дитини.
Моя дитина ще не ходить у школу.
Ще до свята ви повинні поцікавитися у дитини, кого з друзів вона хоче
запросити; пояснити їй, скільки гостей ви можете прийняти; разом подумати про
те, як відзначити цей день.
Якщо дитині 2-3 роки, вона ще навряд чи пам'ятає дату свого народження. Такого
малюка треба готувати до свята: за тиждень-другий розповісти йому про день
народження, пояснити, хто такі гості, чому дарують подарунки, навіщо прибирають
квартиру і тому подібне.
Як бути, якщо дитина 4-6 років хоче бачити на дні народження друга зі свого
двору або з дитячого садка, а ви навіть не знайомі з його батьками? Не робіть з
цього проблеми − дитячі свята можна проводити і без участі малознайомих
дорослих. Малюка приведуть, він залишиться на святі свого друга, а потім за ним
зайдуть його батьки. Хай запрошує малюк, хай він відчує самостійність. Це ЙОГО
свято.
У всіх приготуваннях дитина повинна стати вам помічником, хоча ця
"допомога" вимагає від вас терпіння й кмітливості. Щоб свято
запам'яталося не тільки іменинникові, але і його гостям, для них потрібно
приготувати або купити сувеніри. Книжечки, недорогі іграшки, солодощі, красиво
загорнуті в кольоровий або блискучий папір, забрані додому маленькими гостями,
допоможуть їм зберегти пам'ять про день народження вашого сина або дочки.
Слід поклопотатися і про призи для конкурсів − у їх придбанні теж повинна
приймати участь дитина. Хай вона проявить добру волю і благородство, вибираючи
в магазині іграшки не для себе. Це для неї не таке вже легке випробування, але
з виховної точки зору його не можна переоцінити. Звичайно, треба зробити так,
щоб весь "урожай" призів не дістався одному-двум дітям, інакше на
душі у інших маленьких гостей може залишитися не радість, а образа. Бажано, щоб
усі отримали однакову кількість подарунків. Переможці отримують подарунки,
звичайно, за перемогу, а усі останні − за участь. Така «несправедливість»
зазвичай не турбує щасливих дітей з подарунками в руках. На всі запитання «А
чому він/вона також отримав/ла подарунок?» можете спокійно відповідати: «Тому
що дуже старався. І ще, я не хочу нікого засмучувати, сьогодні свято. А ти −
молодець. Переможець. Я тобою пишаюся.» Якщо ви це скажете тихесенько на вушко,
усі запитання швидко відпадуть.
Разом із сином або дочкою можна зробити і запрошення: навіть малюкові цілком
під силу приклеїти на открытку-саморобку аплікацію - квітку, метелика, сонечко,
вирізане мамою чи татом.
Усі ці приготування не пройдуть дарма. З наближенням свята дитина все більше
відчуває свою значущість. Звичайно, їй треба пояснити, що таке "господар
будинку". Тоді у вас з'явиться більше шансів уникнути сліз образи, якщо
увага дістанеться не тільки іменинникові, як він звик, а "солістам"
на концерті, переможцям конкурсів, вікторин, інших ігор та буде менше проблем з
прибиранням: як мінімум, дитина сама смітити не буде. Якщо не буде така
щаслива, що забуде про все на світі.
Діти дошкільного віку цілком можуть підготувати вірші, пісеньки, а то і танець,
треба тільки допомогти їм. Перш за все попередити заздалегідь маленьких гостей
про цей концерт: хай подумають разом з батьками про свій виступ на святі.
Заохочувальними призами на концерті можуть стати олівці, картинки, листівки.
Моя дитина − школяр.
Гості, що прийшли на день народження школяра, можуть побачити на стіні в
передпокої такий сценарій святкування: Зустріч гостей.
Ігри.
"Коровай".
Концерт.
Фото на пам'ять.
Святковий стіл.
"Пошуки кладу".
Якщо в розважальній програмі ви хочете щось зберегти в таємниці, здивувати
чимось, то хай ця інтрига буде позначена під назвою "Сюрприз".
"Клад" заховати є немало способів. Перш за все придумайте, що за
"клад" ви ховаєте. Його шукатимуть усі гості, тому "клад"
повинен бути ділимим − пакет цукерок, велика плитка шоколаду і так далі. Але в
"зариванні" "кладу" діти брати участь не повинні - адже це
сюрприз для них.
Якщо на вулиці літо або суха, тепла осінь, заховайте "клад" на
вулиці: це і розрядка для дітей, і великі можливості для "заплутування
слідів".
Скажімо, ви заховали "клад" - загорнуту в пакет шоколадку - під
лавкою недалеко від будинку (придумати це потрібно заздалегідь, а покласти,
звичайно, незадовго до початку пошуків). Записку, яка приведе до цього місця,
спрячте, скажімо, під каменем метрах в 100 від лавки. До каменя приведе ще одна
записка, яку ви заховаєте, наприклад, під кущем бузку на розі вашого будинку, і
тому подібне "Шукай там-то", - буде сказано в записках-путівниках,
які поведуть шукачів скарбів по сліду.
Звичайно, пошук можна ускладнити. Наприклад, видати компас, а в записці вказати
напрям, в якому треба шукати наступне місце. Або ввести в записки-покажчики
якісь задачки, вгадавши які, дізнаєшся, куди йти далі. Для вашої фантазії -
величезне поле винахідливості, а для дітей − надзвичайна пригода. Коли діти
підростуть, конкурси можна зробити складніше: вже не тільки на спритність і
кмітливість, але і на знання історії, літератури, географії, зоології.